Історія швейної машинки Зінгер

У 1851 році в Нью-Йорку їм спільно з Едуардом Кларком було установлене товариство «І.М.Зингер і К0», а в штаті Нью-Джерсі заснований завод по виробництву швейної машинки Зінгер.

У пору свого розквіту, в 60-х роках минулого сторіччя, «Мануфактурна компанія Зінгер» (офіційна назва з 1863 року) вступила на російський ринок. У 1896 році народилося російське акціонерне товариство «Мануфактурна компанія Зінгер» (з 1901 року — «Компанія Зінгер в Росії»). Проте ввезення готових швейних машин з-за кордону вимагало чималих витрат, що приводило до дорожчання машин і, як наслідок, до ускладнень в їх збуті. Тому вирішено було заснувати в Росії власний механічний завод. Вибір ліг на Подольськ, де влітку 1900 р. суспільство придбало ділянку землі і приступило до будівництва, яке очолив Вальтер Франк Діксон, що став згодом директором підприємства.

Зінгер згадує, як він зібрав свою першу швейну машину. «Я працював вдень і вночі, спав 3-4 години в добу, їв один раз в день, тому що знав, якщо зараз машина не буде зроблена за 40 доларів, вона не буде зроблена ніколи. Збірку машини закінчували вночі на 11-й день роботи. Близько дев’яти вечора вирішили випробувати готову машину.

Перша спроба не вдалася, і робочі, утомлені після напруженої роботи, розішлися поодинці, вирішивши, що все закінчилося невдачею. Я продовжував пробувати машину, мій помічник Зібер тримав лампу, але в нервовому стані, після нашої нескінченної роботи і хвилювань я не зміг одержати нормальну строчку. Убитий горем, близько дванадцяти ночі ми із Зібером пішли в готель, де жили. По дорозі ми сіли на штабелі дощок і Зібер мене запитав, чи не відмітив я, що слабкі петлі утворювалися на лицьовій стороні тканини. У цю мить мене осяяла думка, що я просто забув відрегулювати натягнення верхньої нитки, і ми повернулися в майстерню. Я відрегулював натягнення нитки і прошив п’ять бездоганних строчок. Досконалість цих строчок мене повністю задовольнила, ми повернулися в готель і міцно заснули.»

У 1902 році почався випуск першої продукції — так званих сімейних (побутових) швейних машин. А до 1913 року валовий прибуток зріс в сім з гаком разів, випуск швейних машин сімейного типу досяг більше 600 тисяч штук — максимуму зі всього, що проводилося в попередні і подальші роки. Продавалися швейні машини в більш ніж 3000 фірмових магазинах, які були розкидані по всій російській імперії. У них покупці могли придбати машинку в розстрочку. Завдяки відмінній якості продукції, компанія «Зінгер» заслужила право іменуватися «Постачальником Двору Його Імператорської Величності».

Рік 1917 став переломним в історії подільського підприємства. Щоб не допустити остаточного його закриття, компанія «Зінгер» передала завод в оренду Тимчасовому уряду на пільгових умовах. А в листопаді 1918 року він був націоналізований. Після націоналізації основне виробництво було припинено. Чисельність робочих скоротилася у декілька разів. Тут почали робити сковорідки, сошники, чугунки, праски.

Тільки в 1924 році з конвейєра зійшли перші радянські машинки. А вже через рік об’єм продукції виріс в 4 рази. Переломним для заводу виявився 1928 рік. До революції 75% деталей були імпортними. З цього року подільська машинка стала повністю вітчизняною.

1932 рік був ознаменований таким, що вводить до ладу ливарного цеху, найбільшого в Європі. Його потужність складала 36 тис. тонн чавуну в рік. Крім корпусу побутової швейної машинки тут почали відливати деталі нової промислової машини класу 31. У 1935 році за дорученням наркома важкої промисловості С. Орджоникідзе завод приступив до випуску мотоциклів ПМЗ А 750.

Війна примусила на якийсь час перебудувати виробництво. Випускали корпуси мін, снарядів, фугасних авіабомб. У червні 1944 році завод був нагороджений Орденом Трудового Червоного Прапора.

У липні 1946 року були зібрані перші 100 побутових швейних машин — післявоєнна продукція знов стала мирною.

В кінці 50-х років завод зіткнувся з новим для себе явищем — кризою перевиробництва. План 1957 роки складав близько 3 млн. швейних машин. Попит на машинки впав і план довелося понизити до 1 млн. 200 тис. шт. Стала очевидною проблема якісних змін в конструкції і технології. Пройшло декілька років, і на конвейєрі підприємства з’явилася принципово нова машинка типу «зигзаг», що одержала назву «Чайка» .

Особливе місце у віковій історії підприємства займають роки, в які заводом керував Іван Ігнатович Поночевний. Строгий, уважний директор, вимогливий до себе і підлеглих, на довгі роки залишився в пам’яті заводчан зразком самовідданого відношення до роботи і чуйного відношення до людей. При ньому колектив ПМЗ був нагороджений Орденом Леніна.

Велика реконструкція заводу почалася в 80-х роках, коли його очолював Валентин Васильович Любодєєв. В цей час на базі підприємства створюється об’єднання «Подольськшвеймаш», з філіалами у ряді міст країни. Йде будівництво і на головному заводі. Основним об’єктом став новий окрасосборочний цех, в якому було встановлене італійське і німецьке устаткування.

До свого 90-річчя об’єднання «Подольськшвеймаш» прийшло з добрими результатами.

Річний випуск склав 1,5 млн. побутових і 50 тис. промислових швейних машин. А в 1991 році із заводського конвейєра зійшло 1 750 тис. швейних машин. Всі ці роки Подільський механічний завод (ПО «Подольськшвеймаш», потім Концерну «Подольськ») забезпечував легку промисловість колишнього СРСР промисловими швейними машинами, а побутова швейна машина, що сходила з конвейєра заводу, була практично єдиною для рукоділля в сім’ї. «Чайка» справно служить і до цього дня.

From http://www.lady.if.ua/index.php?newsid=149

Вузликові сумки-фурошікі. Частина 2.


Найкраще взяти хустину більшого розміру, наприклад, 75 см на 75 см. Розмір хустини впливає на кінцевй розмір нашої вузликової торбинки. Складаємо хустинку навпіл по діагоналі.


  Два протилежні (діагонально протилежні) кінці зав’язуємо нетугими вузлами (нетугими, бо ж сумка буде легко змінювати конструкцію потім).  


  Наступним кроком зав’язуємо інші два протилежні кінці хустини. При цьому можна лишити вузлики назовні (як видно на світлині) чи приховати всередину сумки. Це також змінить зовнішній вигляд торбинки! 🙂

Джерело: http://homepage2.nifty.com/futava/furosiki/method/bag/inbag/inbag.htm 

Робота над.. гудзиками!

1. Сумки: 

  

сумка з гудзиками і аплікацією  

 

сумка з гудзиками і аплікацією з тканини 

 

Всі наведені тут для прикладу сумки є авторськими ідеями і ручним втіенням цих ідей руками однієї людини.

Сумки можна придбати просто у автора з сайту http://bullet-13.at.ua/